Туристичний форум «Рюкзак»

Таїланд. Лазня, потяг і затори по-тайськи. Про нашу велотехніку (№59)
Буддійські монастирі - напевно, найкраще місце ночівлі для мандрівника в Таїланді. Там не лише добре спиться, але й... миється. А нічна електричка до Бангкока - напевно, найколоритніший вид транспорту.

Таїланд. Блиск і убогість Бангкока. Про нашу швидкість і причепи (№60)
Бангкок величний, грандіозний, метушливий, убогий, блискучий, нікчемний, гамірний, красивий, суєтний, відштовхуючий, захоплюючий... дуже різний... Нашими очима.

Таїланд. Колорит Чанг Маю, гори і монголи. Про орієнтування (№61)
Чанг Май, на нашу думку, можна назвати культурною столицею Таїланду. Це місто не схоже на будь-яке інше, воно зачаровує своєю самобутністю і викликає бажання повернутися сюди знову. Околиці Чанг Маю не менш колоритні та цікаві, там стільки всього захоплюючого, що на велосипедах і не об'їхати. Тож ми робили це на мопеді.

Таїланд. Новий рік, або Сухим тут не залишишся. Про візи (№62)
На Новий рік тайці не прикрашають ялинки і не ліплять снігових баб. Вони щедро обливають один одного водою - на щастя і на врожай. Нам випало там побувати саме на Новий, 2560-й рік...

Лаос. Перше знайомство. Веселі бабусі колядують на церкву. Наш бюджет і планування маршруту (№63)
Найнезвичніший перетин кордону трапився з нами тут, в Лаосі. Місцевий Новий рік застав нас в пеший же день. А далі - суцільний колорит і гори...

Лаос. Що курять гірські племена? На велосипедах по глухомані (№64)
Востаннє такі враження ми отримували лише в Індії! Суцільний колорит і вражаюче життя на межі екстриму - це гірські села Лаосу. Але щоб туди дістатися, треба добряче спітніти, крутячи педалі по нескінченних серпантинах...

Лаос. Пил, треш і вітер. Плюси і мінуси веломандрів. Про наші стосунки (№65)
Подорожувати по Лаосу - це прекрасно. Але робити це на велосипедах - не завжди просто. Тут є речі, не дуже приємні: погані дороги і круті підйоми. А є й речі чудові: колорит, спокій і краса. Долаючи останні кілометри до китайського кордону, ми пізнали і перше, й друге... Час робити висновки про країну.

Китай. На велосипедах по тунелях і півтори доби в потязі. Про ерго-рюкзак (№66)
Тунелі в горах Китаю - це для велосипедиста ложка дьогтю в діжці меду. Коли вони сягають кількох кілометрів у довжину, подорож перетворюється із задоволення на випробування. Тож ми дозволили собі скористатися громадським транспортом, аби швидше дістатися Шанхаю. Тим паче, що віза суттєво обмежена у часі.

Китай. Наше відкриття Шанхаю і невідкриття Канади. Про одяг (№67)
Місто, в якому хочеться жити. Місто, що закохує у себе. Це - Шанхай. Тут ми пережили багато приємного і трохи неприємного.

Китай. Три села на воді. Тисяча селфі. Про небезпеки мандрів (№68)
Покидаємо прекрасний Шанхай і рухаємось на південний захід. Потрапляємо в незвичні села, селфуємось з китайцями, їмо місцеві вареники.

Китай. Рис, чай і уроки китайської. По гірських селах з Одаркою Вейдер (№69)
Дощі насунулись на Китай, а треба рухатися вперед - сідаємо на автобус. Ночуємо на озері неймовірної краси, потім тур по гірських селах з наметом. Спостерігаємо за сіянням рису та вчимося китайської грамоти.

Китай. Пішохідний трек по Жовтих горах (Хуаншань) (№70)
Жовті гори, або Хуаншань - одне з найкрасивіших місць не лише Китаю, а й цілої планети. Ми вирішили переконатися в цьому на власні очі і пішли в гірський похід. Тож на один день Двоколісні хроніки стали Пішохідними.

Китай. На велосипедах по глибинці. Бензиновий сюр. Чим ми знімаємо? (№71)
В цьому випуску ми крутимо педалі дуже красивими місцями китайської провінції Аньхой, заїжджаємо в місце, де жила китайська знать п'ять століть тому, ночуємо в не дуже комфортному місці та намагаємось здійснити майже неможливе - купити 300 г бензину на заправці. Також детально розповідаємо про нашу відеотехніку (Увага! Мова йде про камери, якими знято випуски починаючи від №51).

Китай. Чарівне місто Хуаншань. Ночівля з аеробікою. Наш Марко (№72)
Майже тиждень ми пробули в старовинному місті Хуаншань, де смакували давню китайську культуру. А потім - знову на села...

Китай. Папіроси, карти й сало, або Три факти про китайців (№73)
Що найбільше полюбляють китайці? Наскільки це незвично для нас? Що нас в Китаї дивувало?.. Принаймні три речі виявились для нас несподіваними.

Китай. Перші кроки Марка. Ми в лікарні. Беремо перерву (№74)
Останнє відео з Китаю! Країна велика, а віза коротка - сідаємо на потяги й автобуси. До В'єтнаму залишилось зовсім трішки, але несподівано нас накриває хвороба...

Україна. Крізь дощ і бездоріжжя. Навколосвітка продовжується! (№75)
Проект "Двоколісні хроніки" починає другий етап навколосвітки. Ми підросли, трохи змінилися і тепер рушаємо через іншу половину світу. Перші десятки кілометрів по рідних українських дорогах виявилися непростими, але цікавими.

Україна. Харчування в дорозі. Краса Карпат. Два дні в Колочаві (№76)
Тато, мама і дитя просуваються прекрасними Карпатами, долають Синевирський перевал і потрапляють в колоритне село Колочава.

Україна. Буйволи німця Мішеля. Ремонт великів у Хусті. Підсумки (№77)
Мандрівна сім'я крутить педалі в напрямку Угорщини. Перед тим як покинути Україну, гостюємо в незвичного фермера німця, відвідуємо ферму буйволів, відкриваємо для себе файне місто Хуст і ремонтуємо велосипеди з новими друзями. На завершення підбиваємо підсумки про країну: плюси та мінуси для подорожуючих Україною.

Угорщина. Велодоріжки, парки, кемпінги. Повернення в Дебрецен (№78)
Ми в'їхали в Угорщину. Після українського бездоріжжя тут їдеться швидко і легко. Та ще й по таких велодоріжках! А от з ночівлею в наметі тут не так легко, як в Україні. Досліджуємо різні способи таборування: від велеких кемпінгів у містах до "диких" ночівель на природі.